Для дитини прихід у школу – це своєрідне «оформлення на посаду». «Справжній школяр – це щасливий володар портфеля і старанний виконавець шкільних правил. Він слухає вчителя, піднімає руку й отримує оцінки» - зіграти в таку роль прагне практично будь-який майбутній першокласник.
Початок навчання дитини у школі – складний і відповідальний етап у її житті. Діти 6 – 7 років переживають психологічну кризу, пов’язану з необхідністю адаптації до школи. Які характеристики цього періоду слід урахувати?
По-перше, змінюється соціальна позиція дитини: з дошкільника вона перетворюється на учня. У неї з’являються нові та складні обов’язки: робити уроки,приходити вчасно до школи, бути уважним на заняттях, дисциплінованим тощо. По суті, вперше у своєму житті дитина стає членом суспільства зі своїми обов’язками. Учитель виступає представником соціуму: він задає вимоги і норми, орієнтує школяра в тому, як йому слід поводитися, що та як робити.
По-друге, у дитини відбувається зміна провідної діяльності. До початку навчання у школі діти зайняті переважно грою. З приходом до школи вони починають опановувати навчальну діяльністю. Основна психологічна відмінність гри від навчання полягає в тому, що гра є вільною, а навчання побудоване на довільних зусиллях.
По-третє, успішність адаптації дитини визначає ще й те, наскільки міцно вона змогла ствердити свою позицію серед однолітків.
По-четверте, одна з гострих проблем – обмеження рухової активності.
Деяка частина першокласників зазнає труднощів, перш за все, у налагодженні взаємин з учителями і однокласниками, що нерідко супроводжується низьким рівнем опанування шкільної програми. У виразі їхніх облич можна побачити емоційний дискомфорт: печаль, тривогу, напруженість.
Дезадаптованість у певної частини дітей пов’язана з поведінковими проблемами – низьке засвоєння шкільних норм поведінки.
Джерело: Г.Колесова. Діагностика адаптації першокласників/ Методичне забезпечення. – Психолог. - № 23-24 – 3-18.
Немає коментарів:
Дописати коментар